Posts tagged Костянтин Ашуров

Член збірної команди Костянтин Ашуров переможець першого етапу багатоденки пам’яті В.Скопенка

ашуров

Костянтин Ашуров – член збірної команди України став переможцем першого етапу ювілейної 60-тої міжнародної багатоденної велогонки українсько-польської дружби пам’яті В.Скопенка.

«Весь етап йшов дощ. Були і поломки, і падіння. Завданням стояло допомагати лідеру команди Марку Падуну виграти етап. Але так вийшло, що у відриві він впав і пошкодив ручку перемикача. Переклався на одинці до відриву і на фініші розіграв свою карту», – коментує хід гонки штатний спринтер збірної Костянтин Ашуров.

Були й інші «сюрпризи» на 150-кілометровій дистанції – машина патрульної поліції погано орієнтувалася в напрямку дистанції і спортсменам ситуативно довелося лавірувати між вантажними машинами «Камаз».

«Як завжди, перший етап багатоденок виходить нервовим. Ця гонка не виняток. Слідуючи за машиною патрульних, які супроводжували пелотон, ми мало не проскочили поворот за кілька кілометрів до фінішу, поганялися між “камазами” та поскандалили з напарниками по відриву. Але це гонка і не завжди буває все гладко», – резюмує переможець етапу багатоденки.

За результатами першого етапу Костянтин Ашуров убрався в жовту майку і лідирує в очковій та спринтерській класифікаціях. Нагадаємо, що з 2016 року донецький спортсмен виступає за французький аматорський клуб «Team Bric quebec Cotentin» і є переможцем французької класики “Maillot des Jeunes Léopards”. Пелотону чисельністю 60 спортсменів з України та Польщі ще належить подолати 5 етапів, загальною протяжністю 700 кілометрів.

З програми змагань:

15.06.2016 рік – Старт другого етапу у Львові на площі коло Монумента Слави (вул. Стрийська, 66). Етап проляже за маршрутом: Львів – Солонка – Тростянець – Луб’яна – Солонка – кільцева дорога Львова – Пасіки-Зубрицькі – Кам’янопіль – Малехів – Куликів – м. Жовква – Добросин – м. Рава-Руська (145 км) . Приблизно про 15 рік. – Фініш в м. Рава – Руська.

Нагадаємо, що міжнародна багатоденна велогонка українсько-польської дружби була заснована з ініціативи Келецького воєводства Польщі 1 956 року на честь Василя Скопенка – полковника однієї з частин Радянської армії, яка в роки Другої світової війни брала участь у визволенні від фашистів польського міста Сандомира. Саме завдяки В. Скопенку було збережено від руйнування чудові архітектурні пам’ятки цього міста. Смертельно поранений командир заповів поховати його в Сандомирі, на березі Вісли. Спершу ця гонка іменувалася «Шляхом полковника Скопенка», з тисяча дев’ятсот сімдесят другого року велогонка проводиться територією України та Республіки Польща, як гонка українсько-польської дружби пам’яті Василя Скопенка.

ашуров

Рубрика “Портрет дня”. Костянтин Ашуров: Рівняюся на Гривка

12904016_553905821447068_1811862509_o

Член збірної команди України з шосе, 19-річний майстер спорту України Костянтин Ашуров виграв національну французьку класику “Maillot des Jeunes Léopards”.

З 2016 року донецький спортсмен виступає за французький аматорський клуб «Team Bric quebec Cotentin» і є штатним лідером в гонках, де фінішний ривок залишається у владі спринтерів.

Коли ми говоримо про велосипедну Францію, де в 19 столітті, власне, і зародився велосипедний спорт, дивним бачиться факт командної роботи на іноземця, тим більше українця. Як почуває себе в новому середовищі чемпіон України з юніорів, колишній спортсмен столичної континентальної команди «Kiev Capital Racing» Костянтин Ашуров ми дізналися з перших вуст для нашої щомісячної рубрики «Портрет дня».

– Костянтине, як склалося, не побоюся такого епітета дивовижним чином, що у французькій команді, де здавалося б амбіцій вище голови, працюють на іноземця?

– Так, ще вчора така перспектива для мене здавалася нереальною. Але сьогодні, завдяки моїй команді, завдяки обраній тренерами тактиці до старту гонки, ми маємо результат, на який відпрацювали всі 120 кілометрів. З командою мені дуже пощастило, я задоволений, що виступаю за французький клуб, нехай навіть аматорський. Не дивлячись на те, що у нас в команді всього два іноземця, інші всі французькі гонщики, спортсмени дружні і командний результат є пріоритетом. І якщо товариші по команді на попередніх гонках бачили, що я в хорошій формі і можу виграти гонку, ми без питань спільно працювали на перемогу і у нас все вийшло.

12895245_553904961447154_1470141242_n

– Як ти потрапив в команду? Опиши свій шлях з Донецька до Франції.

– Спочатку, до андерів, я їздив за Республіканське вище училище фізичної культури (РВУФК). Коли перейшов в категорію U-23, рік виступав за континентальну команду «Kiev Capital Racing». Тоді ж на мене і вийшов французький агент, який частково говорить на нашій мові і запропонував мені виступати за аматорський французький клуб, з перспективою далі розвинутися в якості професійного велогонщика і побудувати кар’єру в Європі. Я погодився.

– Аматорські клуби у Франції можуть брати участь в гонках, календаря Міжнародного союзу велосипедистів?

– Ієрархічно, спортсмени тут діляться на 3 категорії: 3-я «початківці», 2-а перший рік в Андер-23 і 1-а – це гонщики, які колись виступали за професійні команди або мають хороший результат в Мастерс. Я спортсмен першої категорії і відповідно допускаюсь тільки на ті старти, де є моя категорія.

12924367_1185728888106536_6670557597643843626_n

З національною французькою ліцензією можу виступати у всіх національних велоперегонах і велоперегонах країн Євросоюзу. Наша ліцензія потрібна лише для стартів, заявлених в складі збірної України – чемпіонат України, Кубки та чемпіонати світу та Європи.

– Розкажи про виграну гонку. Що вона собою являє за рівнем складності і рейтингу.

– Гонка національного рівня, за участю у ній гонщиків, віком до 20-ти років. Якщо говорити про процентне співвідношення, то близько 60% учасників складали юніори. Але потрібно розуміти, що це Франція і навіть такий рівень спортсменів значно відрізняється від українського. Відверто кажучи, вигравати завжди приємно, особливо закордоном. Команда знала, що я можу перемогти, так як до цього заїжджав 4-м і в десятці, програючи лише через те, що вигравав відрив.

Вчора ми стартували в дощ, +10. 120 кілометрів дистанції склали 12 кіл по 10 кілометрів кожен. Десь на третьому підйомі утворився відрив, чоловік двадцять, в якому був і я. За три кола до фінішу я і ще пара гонщиків утворили ще один відрив. А за коло до фінішу я поїхав один і переміг одиночним соло. За 15 кілометрів до фінішу зі мною трапився промах. Я думав, що їдемо останнє коло і в переможному ривку, перетинаючи фініш, підняв руки вгору. Мені всі почали кричати, що це не кінець гонки і потрібно проїхати ще одне коло. Було весело J така собі, подвійна перемога.

– Як оціниш організацію велосипедних гонок навіть такого не категорійного рівня?

 – Радує і дивує кількість мотоциклістів, які супроводжують гонки. За кожним гонщиком відриву закріплений мотоцикліст-хронометрист, так що ймовірність щось переплутати, виїхати не туди, звалитися в кювет і довго там лежати зводиться до мінімуму. Я не передам, наскільки це величезна різниця, навіть якщо ми візьмемо для прикладу організацію чемпіонату України. Вона колосальна.

І конкуренція гідна того, щоб готуватися і прагнути перемагати. Чим вище рівень велогонки, тим ймовірність перемогти на престижних перегонах значно зростає. Наприклад, Марлен Зморка, який виступає за італійський клуб, де він має можливість кожні вихідні відточувати майстерність і розігрувати свою карту в гонках.

– Твої цілі в велосипедному спорті на поточний рік?

– Готуватися, тренуватися, почати перемагати в гонках аматорського рівня, для того, щоб підписати контракт з європейськими континентальними і, якщо вийде, проконтинентальними командами. А потім бути швидше, вище і сильніше.

– Як справи з французькою мовою? Ти справляєшся?

– Я справляюся завдяки двом людям – моєму агенту і хлопцеві з команди, який трохи знає російську (сміється). Вони в усьому мені допомагають – перекладають, підказують, вчать. Але я займаюся самонавчанням і на даний момент, розумію набагато краще, ніж на початку.

А як же тренування і завдання, які безпосередньо ставить тренер команди?

– Тренуюся я сам. Точніше мене веде головний тренер збірної Сергій Матвєєв і мені також допомагає тренер мого агента – словенець, що тренує Матея Махоріча і Борута Бозіча.

– Умови в яких живеш?

– Так як основна складова команди – це французи, зрозуміло, що вони живуть по домівках. Я перебуваю у квартирі нашого директора клубу.

– Зараз час весняних золотих класик. Чи слідкуєш за гонками і за кого з наших вболіваєш?

– Звичайно стежу. Сьогодні після свого старту дивився Гент-Вевельгем і переможний спурт чемпіона світу Петера Сагана. За наших безумовно вболіваю, найбільше за Андрія Гривко. Вважаю, що він тільки зараз починає розкриватися, і ми ще побачимо блискучі перемоги в його виконанні.

12910341_553906194780364_792064588_n 12903405_553905828113734_1905159614_o 12895245_553904961447154_1470141242_n 12894441_553905988113718_1824599462_o 1915768_1185734191439339_7205959235160339241_nКостянти